Роз’яснення щодо відповідальності за порушення при поводженні з твердими побутовими відходами
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОНЯТТЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
Культура поводження з побутовими та іншими відходами в Україні залишається на вкрай низькому рівні. Засмічення населених пунктів, лісів, регулярне виникнення стихійних звалищ, тощо, набули загрозливих масштабів.
Серед іншого, причинами таких явищ є відсутність економічних стимулів до збереження чистоти при поводженні з відходами, в першу чергу твердими побутовими. На сьогоднішній день в законодавстві України не існує чіткого визначення терміну «тверді побутові відходи» натомість у статті 1 Закону України «Про відходи» визначається загальна термінологія таких понять:
1. відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
2. побутові відходи — відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;
3. тверді відходи — залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.
Отже, із вище наведеного можна сформувати, що тверді побутові відходи – це відходи (залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, чи продукції) які утворилися в процесі життєдіяльності людини та не використовуються нею.
