Кодекс України з процедур банкрутства. Процедура банкрутства фізичної особи
Кодекс України з процедур банкрутства.
Процедура банкрутства фізичної особи
19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI (далі – Закон про банкрутство в редакції від 2011 року), у зв’язку із чим Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями викладено в новій редакції, яка регулює процедури банкрутства юридичних особі та банкрутства фізичних осібза боргами, які виникли у них у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності, та яка втрачає свою чинність 21.10.2019 у зв’язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
18 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила проект Кодексу України з процедур банкрутства №8060.
Метою проекту є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
15 квітня 2019 року Президент України підписав Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).
20 квітня 2019 року в газету «Голос України» № 77 (7083) опубліковано Кодекс,який набуває чинності через шість місяців після його опублікування.
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, Кодекс набув чинності 21.04.2019, а введення в дію відбудеться 21.10.2019.
Кодекс складається з чотирьох книг.У першійвикладенізагальніположення і терміни («Загальначастина», статті 1-9), у другійрегулюєтьсядіяльність та організаціяарбітражнихкеруючих (розпорядників майна, керуючихсанацією, ліквідаторів) («Арбітражнийкеруючий», статті 10-33), у третійрозглядаєтьсяпитаннябанкрутстваюридичнихосіб («Банкрутствоюридичнихосіб», статті 34-112), у четвертійроз'яснюється процедура банкрутствафізичнихосіб («Відновленняплатоспроможностіфізичної особи», статті 113-137).
Слід зупинитись та розглянути більш детально процедуру банкрутства фізичних осіб, зокрема питання хтоможе бути банкрутом, хто може ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи та наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність.
Законодавчеустановленнямеханізмубанкрутствафізичнихосіб стало позитивнимкроком у розвиткуінститутубанкрутства і єдинимзаконнимвирішеннямпитаннябагатьохгромадян, якіопинились у скрутномуфінансовомустановищі.
Провадження у справі про неплатоспроможністьборжника - фізичної особи,може бути відкрито лише за заявоюборжника.
Боржникмає право звернутися до господарського суду іззаявою про відкриттяпровадження у справі про неплатоспроможністьуразі, якщо:
1) розмірпростроченихзобов’язаньборжника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірівмінімальноїзаробітної плати;
2) боржникприпинивпогашеннякредитівчиздійсненняіншихплановихплатежів у розмірібільше 50 відсотківмісячнихплатежів за кожним з кредитних та іншихзобов’язаньупродовждвохмісяців;
3) ухвалено постанову у виконавчомупровадженніпровідсутність у фізичної особи майна, на яке може бути зверненостягнення;
4) існуютьіншіобставини, якіпідтверджують, щонайближчим часом боржник не зможевиконатигрошовізобов’язаннячиздійснюватизвичайніпоточніплатежі (загрозанеплатоспроможності).
Оскількиредакцієюстаттівстановленаможливістьпосилання на іншіобставини, якіпідтверджують, щонайближчим часом боржник не зможевиконатигрошовізобов’язаннячиздійснюватизвичайніпоточніплатежі (загрозанеплатоспроможності), зазначенийперелік не є вичерпним, достатньонаявностіоднієї з підстав.
До своєї заяви боржникмаєдодатинаступнідокументи:
1.Довіреністьчиінший документ, щозасвідчуєповноваженняпредставника, якщозаявупідписанопредставником.
2.Документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи – підприємця.
3.Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
4.Опис майна боржника, щоналежитьйому на правівласності, іззазначенняммісцезнаходженняабомісцязберігання майна.
5.Копіїдокументів, щопідтверджують право власностіборжника на майно.
6.Перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
7.Копіїдокументів про вчиненіборжником (протягом року до дня подання заяви про відкриттяпровадження у справі про неплатоспроможність) правочинищодоналежногойомунерухомого майна, ціннихпаперів, часток у статутному капіталі, транспортнихзасобів та угоди на суму не менше 30 розмірівмінімальноїзаробітної плати.
8.Відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
9.Копіятрудової книжки (за наявності).
10.Відомості про роботодавця (роботодавців) боржника.
11.Декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженоюдержавним органом з питаньбанкрутства.
12.Доказиавансуванняборжником на депозитнийрахунок суду винагородикеруючомуреструктуризацією за три місяцівиконанняповноважень;
13.Інформація про наявність (відсутність) непогашеноїсудимості за економічнізлочини.
14.Іншідокументи, щопідтверджуютьнаявністьпідстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Разом іззаявоюпровідкриттяпровадженняусправі про неплатоспроможністьборжникзобов’язаний подати пропозиціїщодореструктуризаціїборгів (проект плану реструктуризаціїборгів).
Господарський суд при постановленніухвали про завершенняпроцедурипогашенняборгівборжника та закриттяпровадження у справі про неплатоспроможністьухвалюєрішення про звільненняборжника - фізичної особи відборгів.
Фізична особа не звільняєтьсявідподальшоговиконаннявимогкредиторівпіслязавершеннясудових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язкуповерненнянепогашенихборгів, а саме:
1.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
2. Сплати аліментів.
3. Виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Таківимоги, що не булиповністюпогашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявленіпіслязакінченняпровадження у справі про неплатоспроможність у непогашенійчастині.
ВідповіднодоКодексущодофізичної особи - банкрутавстановлюютьсяпевніобмеження:
- Протягомп’ятироківпіслявизнанняфізичної особи банкрутом не може бути відкритопровадження у справі про неплатоспроможність за їїзаявою, крімвипадку, якщоборжник погасив усі борги в повномуобсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
- Протягомп’ятироківпіслявизнанняфізичної особи банкрутомтака особа зобов’язана перед укладеннямдоговорівпозики, кредитнихдоговорів, договорів поруки чидоговорівзаставиписьмовоповідомляти про факт своєїнеплатоспроможностііншісторони таких договорів.
- Фізична особа не можевважатися такою, яка маєбездоганнуділовурепутацію, протягомтрьохроківпіслявизнанняїїбанкрутом.
Відповідно до статті 114 Кодексу, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:
1. Запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю.
2. Отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
здійснювати огляд майна боржника.
3. Отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:
1. Організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість.
2. Брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду.
3. Відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами.
4. Погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна.
5. Якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу.
6. Виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника.
7. Здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Аналізуючи вищенаведене, Кодекс України з процедур банкрутства пропонує дієвий механізм у справах господарського суду про неплатоспроможність фізичних осіб як для боржника - фізичної особи, щоб зберегти та акумулювати свої активи чи відновити платоспроможність, так і для кредитора – отримати задоволення своїх кредиторських вимог.
Начальник Головного
територіальногоуправлінняюстиції
уЗапорізькійобласті С.А. Васильцов
