Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року
Нагадаємо, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 р. № 1914 (законопроєкт № 5600) з 01.01.2022 року набирають чинності зміни, внесені до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).
Про особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні окремих операцій
З 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.
Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року
Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:
технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення;
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Відповідальністьі суб’єктів господарювання з 01.01.2022 р. за порушення вимог Закону № 265 при здійсненні розрахункових операцій із застосуванням РРО/ПРРО.
Так, за порушення вимог Закону №265 передбачено застосування штрафних санкцій у таких розмірах:
- 100% вартості проданих товарів, у разі непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО та 150% за повторно вчинене порушення;
- 300 нмдг, у разі використання РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару;
- 100% вартості товарів за продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
- 50 нмдг за невикористання або використання незареєстрованих КОРО та РК;
- 20 нмдг у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, без оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів;
- 30 нмдг у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахунки;
- 30 нмдг у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів.
Програмні РРО: спрощення ведення готівкових операцій
з 1 січня 2022 року вступають у дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на програмний РРО. Також за підтримки EU PublicFinanceManagementSupportProgrammeforUkraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.
Суб’єкт господарювання самостійно вирішує, який вид РРО використовувати – апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Можна користуватися відповідним API, розміщеним на вебпорталі ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії.
Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
ПРРО значно спрощує ведення готівкових операцій, адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично: за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.
При використанні ПРРО можливо видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, чек можна перевірити в Електронному кабінеті:
Ще більше інформації щодо ПРРО можна отримати на веб-сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
і.
